Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) — повільно прогресуюча хвороба дихальних шляхів, що викликає значне погіршення функції легень. Це захворювання накладає суттєві обмеження на життя пацієнтів. Типовим симптомом є кашель, виділення мокротиння (слизу) та проблеми з диханням (задишка).
Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на сьогодні близько 210 млн. осіб хворіють ХОЗЛ, а щороку ця хвороба вбиває приблизно 3 мільйони людей. Тож, захворювання стає 4-ю провідною причиною смерті в усьому світі поряд із ВІЛ/СНІД. Ці ж дані свідчать, що у 2005 році внаслідок ХОЗЛ померло 2,75 млн. осіб – більше ніж від раку молочної залози та діабету, разом узятих. ВООЗ прогнозує, що до 2030 року ХОЗЛ стане третьою найбільш поширеною причиною смертей.
Задишка (проблеми з диханням), яка є основним симптомом ХОЗЛ, має стійкий та прогресуючий характер і серйозно впливає на якість життя пацієнтів. В найбільш серйозних випадках симптоми ускладнюють життя пацієнтові настільки, що унеможливлюють виконання найпростіших побутових дій – таких, як умивання та одягання.
Симптоми захворювання прогресують повільно упродовж багатьох років. Спочатку задишка може виникати тільки при фізичному навантаженні, як відчуття дихального дискомфорту, скутості у грудях. Гострі респіраторні інфекції збільшують ці прояви особливо у зимовий період. З часом розвивається хронічна дихальна недостатність. Загострення цих симптомів у пацієнтів погіршує їхню здатність до щоденної діяльності.
Фактори ризику ХОЗЛ
ХОЗЛ розвивається під впливом так званих факторів ризику. Вони запускають механізми формування даної легеневої патології, і зазвичай пов’язані із станом довкілля, умовами роботи, а також з певними генетичними особливостями пацієнта.
До зовнішніх факторів ризику належать:
- паління;
- внутрішнє забруднення повітря (наприклад, біопаливо та вугілля, що використовується для приготування їжі);
- зовнішнє забруднення повітря;
- промисловий пил та хімікати (випари, гази, шкідливі викиди).
Головний фактор ризику виникнення ХОЗЛ – куріння (90% випадків). За оцінками ВООЗ, у 2005 році 5,4 мільйона осіб померли від вживання тютюну. За прогнозами до 2030 року кількість пов’язаних із тютюном смертей збільшиться до 8,3 мільйони.
Окрім куріння на розвиток хронічних обструктивних захворювань легень значно впливають забруднене повітря, шкідливі умови праці, тривале вдихання диму, пилу та хімічних сполук, а також часті інфекції легенів у дитячому віці. Деякі люди схильні до ХОЗЛ через спадковість. У таких людей є генетичний дефект, що називають дефіцитом альфаі- антитріпсину.
Діагностування
Рентгенологічне дослідження не показує патологічних змін у легенях пацієнтів з легким ступенем хронічних обструктивних захворювань. Тому діагноз ХОЗЛ встановлюють шляхом простого тесту – спірометрії, що визначає, наскільки глибоко людина може дихати і наскільки швидко повітря може проходити до легенів та виходити з них.
На ХОЗЛ необхідно перевіряти кожного пацієнта, що має такі симптоми, як постійний кашель, виділення мокротиння, задишка (ускладнення дихання), а також вплив будь-якого з перелічених вище факторів ризику. Оскільки ХОЗЛ прогресує повільно, цю хворобу найчастіше діагностують у людей у віці 40 років і старше.
Причини
Причини поширення ХОЗЛ у різних країнах цілком протилежні. У країнах з високим рівнем доходу, ХОЗЛ більш поширене у зв’язку із збільшенням споживання тютюну. Тоді як у країнах з низьким рівнем розвитку основний фактор ризику – це забруднення повітря всередині приміщень. Майже 3 мільярди людей в усьому світі використання біопаливо та вугілля в якості основного джерела енергії для приготування їжі, опалення та інших господарських потреб. У цих країнах на забруднення повітря всередині приміщень припадає значно більша частка ризику ХОЗЛ, ніж на куріння. За різними оцінками забруднення повітря всередині приміщень у результаті спалювання деревини та інших палив з біомаси призводить до смерті двох мільйонів жінок і дітей щороку.
Наслідки
Більшість інформації про ХОЗЛ, рівень захворюваності та смертності надходить з країн із високим рівнем доходу. Проте, відомо, що майже 90% випадків смерті від ХОЗЛ відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Адже навіть у високорозвинених країнах збір точних епідеміологічних даних щодо ХОЗЛ – це складний і затратний процес.
Певний час ХОЗЛ були більше поширені серед чоловіків. Проте із збільшенням споживання тютюну серед жінок у країнах з високими рівнем доходів, а також із зростанням забруднення повітря всередині приміщень (через використання біопалива для приготування їжі й опалення) у країнах з низьким рівнем доходів, на сьогодні хвороба вражає чоловіків і жінок майже однаково.
У 2002 році ХОЗЛ була п’ятою за значимістю причиною смерті у світі. Загальна смертність від ХОЗЛ, за прогнозами, зросте більш ніж на 30% у найближчі 10 років, якщо не буде вжито термінових заходів зі скорочення основних факторів ризику, особливо тютюну.
Лікування
Лікарі не можуть вилікувати ХОЗЛ, але вони можуть допомогти вчасно виявити хворобу, зменшити її симптоми і загальмувати процес пошкодження легень, значно покращити якість і тривалість життя пацієнта.
Експерти дедалі частіше звертають увагу світового товариства на проблем ХОЗЛ. 19 листопада – Всесвітній День ХОЗЛ. Мільйони людей щоденно борються із ХОЗЛ та небезпечно низьким рівнем діагностики хвороби. Проте ХОЗЛ досі залишається серед найбільш низько діагностованих хвороб. Встановлено, що 50 % випадків ХОЗЛ у світі не діагностується.
МОЗ України лише наприкінці 2009 року виділив ХОЗЛ в окрему форму статистичної звітності. Відтоді ХОЗЛ необхідно реєструвати відповідно до Міжнародної класифікації захворювань, тобто окремо від хронічного бронхіту, як це було раніше. Це дозволило отримати статистичні дані щодо рівня захворюваності ХОЗЛ в Україні.
Завідуюча терапевтичним відділенням Шишкова А.А.